Як народився «Крихітка»- Альошка

Ось я викроїла трохи часу, щоб написати невеликий отчетик, як народився наш синочок , це Грандіозна подія сталася 24-го серпня, о 15 РД. Може бути моє виклад буде трохи сумбурним, чого-то забула, головне, що ми тепер разом, ми справжня сім’я, прибуло . Воть…

У нас була домовленість з акушеркою, фахівець просто відмінний, дійсно, людина робить свою справу!!! Це Умарова Галина Володимирівна , постійно знаходилася поруч, головне дотримуватися всіх її порад і робити все, що вона говорить, тоді проблем в пологах не буде, вона чітко говорила як дихати, як тужитися, проживала всі моменти зі мною, підтримувала і підбадьорювала( після пологів вони вибрали з чоловіком для нас палату), з лікарем нам теж дуже пощастило , Хамідов Ст. А., і пожартував і підбадьорив. Всі були дуже доброзичливі й уважні, навіть медсестри. Т. о. дотримуючись усіх вказівок, я ні разу не закричала і не заплакала. Перейми в мене почалися вранці, я зателефонувала Галині Володимирівні, ми домовилися, що під’їду з чоловіком в пологовий будинок на огляд, але виявилося, що відкриття ще не достатня, але точно народити повинна була ввечері, так і вийшло, мене відпустили додому відпочити і полежати годин до 17. Сказала поїсти і набиратися сил, попити міцного солодкого чаю, спробувати поспати, що не осбо виходило, хотілося щось робити, рухатися, може позначалося хвилювання майбутньої зустрічі. Давала останні настанови чоловікові

Відразу вирішили, що буду народжувати одна без чоловіка, хоча він хотів, щоб разом, але я, знаючи себе сказала, що сама, бо мені так легше концентруватися і налаштовуватися. Про що зовсім не пошкодувала, т. к. повністю віддалася процесу В 18 годин ми вже були в РД, перейми наростали, я вже починала пританцьовувати і співати пісеньки, полегшуючи наростаючі сутички, мож і не зовсім допомагало, але чоловіка і мене веселило і піднімало настрій, В. А. мене подивився,відкриття 7 см, мені прокололи міхур, що зовсім не боляче.Потім перейшла в окрему родилку, вона виявилося дуже світла і залита сонцем, як раз для народження такого сонячного чоловічка. Після проколу міхура почалися більш сильні і часті сутички, знала, що якщо закричу, то зроблю тільки гірше, тому активно дихала разом з Р. В., потім потуги, 3 хвилини, і в 20.40 з’явився наш богатир-Алешенька (4250 і 55 см ), правда трохи чикнули, т. к. злякалися, що він мене порве. Незважаючи на те, що сина не з маленьких, народила його легко, навіть коли мені накладали шви ( 3шт ), то я пообіцяла, що обов’язково прийду ще, і тільки до цим чудовим людям!!! А коли мене посадили на живіт Олексія, то я просто заплакала, такий гарненький і наш, наш син! Через 5 хвилин я вже зателефонувала чоловікові і повідомила про народження синочка, відправила смс-ки близьким, хотіла з усіма поділитися нашою радістю. Народився новий чоловічок!!!! Тільки от відразу не доклали, т. к. пуповинка була поруч з шиєю, то трохи затиснула височек, народився трохи з синюшкой на личку, саме рожеве тільце, тому його віднесли під кисень. Я народила дитяче місце, мені наклали шви. Потім в родилку прийшов наш татко, я не могла стримати сліз від щастя, він зробив перше фото сина. Мені поклали вантаж і лід на живіт, після чого я відчула сильну втому, було зроблено велику справу, після якого потрібно було відпочити і набратися сил. Потім Галина Володимирівна сказала, що я молодець і зі мною було приємно працювати!!! обняла і похвалила за терпіння. Думаю, що заради такої важливої події, можна і потерпіти, не жаліти себе і думати тільки про дитинку

Потім нас перевели на післяпологове…На післяпологовому у нас був окремий бокс (2500 р), в якому стоять ліжко (з нормальним матрацом, на якому можна виспатися ), пеленальний столик, тумбочка, люлька, одностулкова шафа, є раковина, на стіні нічничок «Місяць», одне вікно з жалюзями, холодильник на 4 боксу в коридорі, був телефон ( працював ), туалет і душ на поверсі, умови хороші, не домашні, але все ж  Прибиралися кожен день. Дуже сумувала за домівкою, хотілося швидше показати синочку, як ми підготувалися, що для нього купили, щоб йому було зручно і затишно

Сподобалось народжувати з професіоналами. Думаю. що коли надумаємо народжувати другого, то обов’язково в тому ж складі!!! Хороші педіатри, медсестри у більшості молоді, але допомагали, коли потрібна була їх допомога. Харчування нормальне, правда часто давали те, що не можна годуючим груддю. Але думаю, що це все дурниця, в їдальні зазвичай вони говорили, що кому можна.

Родичі приходили з 9 до 20, тому можна було залишити дитину і сходити в душ або поїсти. думаю, що побутові умови та годування в РД, це не найголовніше, а важливіше людські відносини і професіоналізм!!! У кінцевому рахунку, днів 5-6 можна і потерпіти.

Величезне спасибі всім людям, які мене оточували весь цей час!!! P. s. Окреме СПАСИБІ Р. В., я і зараз їй іноді дзвоню, коли виникають питання.

16.09.2005

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *