Як народилася наша різдвяна принцеса

Розповідь про те, як народжувалася наша різдвяна принцеса. Відразу хочу сказати, що своїх пологів я чекала з нетерпінням. В ж/к говорили, що голівка плоду знаходиться нижче нікуди, шийка матки коротка і пологи обіцяють бути легкими вже просто тому, що вони другі(проміжок між пологами у мене 3,5 року). ПДР нам ставили 12 січня 2006 року, але вже з Нового року я налаштувалася народжувати і, можливо, тому помилково прийняла свої підготовчі перейми за роди і 2-го січня вступила з ними на допологове відділення 9 р/д, де я і спочатку планувала народжувати – територіально він близько до нас перебуває, та й умови мене влаштовували – нещодавно зроблений ремонт, харчування на хорошому рівні…4-го січня мені стало зрозуміло, що я ще не народжую і ми благополучно потопали з р/д додому чекати далі.

З 5-го січня у нас почала виділятися слизова пробка – по частинах. 7-го січня близько 13.00, я прилягла відпочити і відчула раптом, що з мене потекло щось гаряче. Я схопилася, побігла у ванну, де з’ясувалося, що помилки немає – з мене стійко тече прозора тепла рідина. Чоловік в цей час все питав, що там у нас і як. Рідина тим часом набула червонуватий відтінок. Приблизно в цей час почалися перейми – відразу сильні і часті – раз в 3-4 хвилини, але короткі – по 30 секунд. Ми викликали швидку і чоловік пішов її зустрічати.

Перейми ставали все сильніше і триваліше, коли ми приїхали в 9 р/д вони були вже 1 в 3 хвилини, по 1 хвилині, сидіти мені було важко, поки заповнювали документи я ходила. Далі – огляд на кріслі – розкриття – 4 см, ми в пологах, але шийка ще не згладжена. А от далі у нас почалися непередбачувані проблеми – на моєму термометрі температура – 37,6, + акушерка углядела сліди на губах від недавно перенесеного герпесу і…і цього виявилося досить, щоб написати мені відмовний лист і надіслати до 16 р/д, де, як відомо, беруть всіх, з діагнозом ГРВІ і герпес.(До речі, читачки – щоб не потрапити в подібну ситуацію, наполягайте на вимірюванні температури в приймальному — в лікті, в пахвовій западині це неінформативно для породіллі). Але мені це в той момент в голову не прийшло, дуже боляче було і прикро.

Знову швидка, сидіти боляче, перейми часті, дуже болючі, приїжджаємо до 16 р/д, приймальне – А чому Вас сюди? Та хіба це герпес? І де ж Ваша температура? При заповненні документів говорити я могла вже тільки між переймами, решту часу літні акушерки терпляче чекали, більше в цей святковий день в приймальному нікого. Потім – клізма, душ, терпіти біль вже просто неможливо, насилу виповзаю з душу, складирую в пакети свої речі, топаю за акушеркою в пологове відділення. На мені – ночнушка і халат, в руці мобільник. Дотопали, прийшла акушерка, оглянула – розкриття 6 см, води витекли не всі, місце розтину міхура десь високо, в загальному розкрила міхур заново – знову щось витекло. Але води прозорі, слава богу).

З мобільником тупотимо в родзал, плюхаемся на ліжко і починаємо корчитися з переймами. У 16 р/д я надійшла близько 15.30, поки те та се – на годиннику в родзалі, коли я туди потрапила було близько 17.00. Відстежувати перейми вже не виходило – всі як одна довга сутичка і біль не припиняється практично. Вже 3-й людина запитує, чи є у мене родовий набір(в Пітері на пологи, виявляється, належить купувати такий набір за 500 руб. В нього входять катетери, крапельниці, препарати, рукавички..) – Нету – відповідаю.

Сутички дышем собачкою, стає легше. Починає трохи подтуживать, намагаюся, продышиваю пару раз з великим трудом, далі починаю кричати, бо якщо не закричати, ніхто і не прийде – приходить акушерка, дивиться –Розкриття повне, зараз підемо на стіл – поверніться на спину, я Вам катетер поставлю. – Навіщо? Тому що пологи другі, щоб кровотечі не було. Бог мій – поворот на спину як катування. Гаразд, з горем навпіл поставили катетер. Ліземо на крісло, приходить вся бригада, акуратненько тужимся, через 2 потуги вилазить головка, потім і все інше.

Показують – дівчинка, рожева, закричала басом, понесли обробляти. Час пологів – 18.00, вага – 3090, 50 див. І почалися мої післяпологові муки – спочатку тягнули остан – він рвався, довго обстежували матку на предмет залишків – Уф – все в порядку – нічого не порвалося, шийка ціла, послід вийшов весь. Акушерка якимось величезним тампоном мені всередину – так боляче!!! – ну потерпи, потерпи, трохи залишилося.

Все – нарешті всі пішли, лежу в коридорі з мобільником в руці, лід на животі, крапельниця з чимось, що скорочують матку у вінку, донька плаче в родзалі залишена. В голові думка – невже всі? Так швидко?! Ні – це не всі ще…Дзвоню чоловікові, хвалюся — він – Вже?!! – Ага))) Прошу привезти гроші за роднабор – вже 4-й чоловік запитав – набридло просто)). Дзвоню мамі – теж хвалюся. Смс-ки настрочила всім подружкам. Починає боліти живіт, все сильніше – матка скорочується швидко – думаю – це добре, терпимо. Але реально все болючіше і болючіше, як перейми, тільки постійно. Капалка скінчилася, стало легше, прийшла сестра, зняла катетер, вийняла сечовий катетер – натиснула кілька разів на живіт – БОЛЯЧЕ – виплеснулося з мене багато. І тут прийшов чоловік! В пологове відділення прямо! Без халата навіть!) Щасливий такий, розгублений)) Віддав гроші, подивився на доньку, втік в розпатланих почуттях. Прийшла дівчинка-санітарка, повезла мене в післяпологове — Чому у тебе чоловік такий молодий? Скільки йому років? – 22, кажу. – Хм, а виглядає молодшою… Приїхали – акушерка післяпологового відкинула покривало – чого тут у нас? Змінилася в обличчі – та вона ж у Вас в калюжі лежить!! Не візьму я її – везіть, подчищайте. На живіт натиснула(очі на лоб) – з мене знову все виплеснулося – не – не візьму – везіть назад. Санітарка зціпивши зуби повезла тому). Приїхали назад в родилку – повернули як шлюб, каже санітарка – показує нашу калюжу. Зібралися втрьох, почали з’ясовувати, хто більше винен у тому, що ми в калюжі лежимо))).Гаразд – все прибрали, заново постелили, почали тиснути на мій багатостраждальний живіт – усі, кому не лінь – і знову капати – лежу ще 2 години. Прокапались – знову дружно придушили на нашу матку і поїхали наверх, нарешті. Т. о. через 5 годин після пологів, до післяпологового відділення я таки доїхала). Донечку принесли через годину – така маленька, носик кнопочкою, очі блакитні…Дивно – всього пару годин тому була всередині, а тепер – лежить поруч)).

Так народилася наша різдвяна дівчинка. Для планують пологи в 16 р/д хочу сказати – при всій зовнішній пропаганді грудного вигодовування, реально це зовсім не так – прикормы пхають наполегливо і практично всім, і складається відчуття, що про фізіологічної втрати у вазі новонароджених ніхто і не чув. Ще – там таргани бігають в душі, сантехніка стара, годують погано.

20.02.2006

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *