Природні пологи після кесаревого розтину

Пролог

Почну з того, що це була друга моя вагітність.. Перша в 2000 році закінчилася не тільки кесаревим розтином (за тазового положення плоду), але і втратою синочка, у якого, як виявилося пізніше, були серйозні порушення в розвитку, не сумісні з життям..

Не буду описувати емоційний стан мій і чоловіка — хто був в подібній ситуації, зрозуміє мене.. Підсумком цієї трагічної події стала моя 1,5 річна депресія, погіршення відносин з чоловіком, невдала спроба суїциду та інший негатив, щільно засів у моїх «зрушених по фазі» мізках….

Два роки ми з чоловіком не планували народження другої дитини — ми навіть думати про це боялися..

З лютого 2003 року ми все-таки перестали охоронятися, тому що жити минулим було вже не можна.. 5 місяців нам знадобилося, щоб в один прекрасний серпневий день тест на вагітність показав заповітні 2 полоски.. Нашій радості не було меж.. Вагітність протікала легко — ніяких набряків, токсикозів, величезних прибавку у вазі у мене не було..УЗД показало доню.. ПДР за розрахунками mama.ru було 24 березня, по УЗД 28-го..

З самого початку вагітності я була налаштована на планове кесарів розтин..Правда в цей раз я вирішила спробувати епідуральну анестезію, т. к. після загального наркозу отходняк був важкий.. Але тут мій свекор-хірург сказав мені, що варто спробувати народити самій..

Якщо чесно, перспектива до/з мене не радувала, але потрібно було знайти лікаря, який би взявся за природні пологи з рубцем на матці.. Почалися гарячкові пошуки по пітерським сайтів.. Основним варіантом був лікар Булаева з 10 н/д, що на вул. Тамбасова..Вона відразу сказала, що будемо пробувати народжувати самі..Все було б нічого, але мій термін пологів збігався з закриттям цього пологового будинку на провітрювання..Сподіватися ж на те, що я можу почати народжувати раніше, я не могла..

Стали шукати «запасний аеродром».. Зупинилися на р/будинку N 2.. Так доля звела мене з чудовим лікарем, дифірамби якій я буду співати ще дуже довго….

Прочитавши рекомендації дівчаток, які самі успішно «розродилися» після к/с, я за місяць до ПДР почала готувати шийку до пологів: пропила курс гомеопатичних таблеток, ставила свічки з папаверином, приймала но-шпу.. В останній тиждень щодня випивала по склянці морквяного соку.. Всі ці заходи дали результат — на огляді у лікаря 20 березня вона констатувала, що шийка м’яка, що важливо для самостійних пологів, т. к. при рубці на матці стимуляція не застосовується.. Позитивним моментом в пологах був такий же невелика вага дитини.. Коротше 25 березня я приїхала в пологовий будинок на допологове відділення…..

Основна частина

Місце дії: Санкт-Петербург, Фурштадтская вул. 36, пологовий будинок N 2 «Лелека»

Час дії : ніч з 25 на 26 березня 2004р.

Учасники подій: породілля (себто я), індивідуальний лікар Нікітіна Світлана Андріївна, акушерка Лілія, і «мимопробегавший» чоловік..

В 2 години ночі я прокинулася від незрозумілого болю внизу живота..Вона накатывалась хвилею, потім відступала..Але я примудрилася ще поспати до півчетвертої.. Прийшовши до чергової акушерки, я поскаржилася на біль .На моє щастя в цю ніч чергувала моя «персональна» Світлана Андріївна..Оглянувши мене, вона сказала йти в родзал. Так в 4 години ночі я з маленькими, коротенькими схваточками опинилася в родзалі. В цю ніч більше бажаючих народжувати не було, тому я розгулювала в гордій самоті з 5 поверху родилки, вважаючи інтервали переймів.

Вони були практично безболісними.. Потім лікар мені приготувала джакузі і півгодини я провела в ній..В 6 ранку розкриття було вже 5 см і лікар мені пообіцяла, що до 10 ранку я народжу..

З цього моменту почалися сильні перейми, заглушити які всякими знеболюючими типу лідокаїну або промедона, не представлялося можливим (знову ж таки з-за рубця)..Вранці я подзвонила чоловіку, сказавши, що вже народжую і щоб він негайно виїжджав до мене.. Треба сказати, що я всю вагітність дуже хотіла, щоб він був зі мною на пологах в якості психологічної підтримки.. Він прийшов в родзал в 8 ранку, сутички в мене були сильними і частими..Я в тумані побачила, що він сидить у куточку, усвідомлюючи свою безпорадність що-небудь зробити для мене.

Коротше я прогнала його в коридор.. Так що підтримувала мене в основному акушерка Лілія, яка допомагала мені дихати і массировала поперек (хоча це допомагало слабо), а я їй у «подяку» залишала синці на руках після кожної сутички..

Загалом я зовсім здуріла від болю — ні стояти, ні лежати я не могла, від м’ячика теж не було сенсу…

Я намагалася дихати як мені говорили, сильно втомлювалася, т. к. перейми йшли одна за одною і відпочити між ними не виходило…Близько 9 ранку розкриття було повним, але не було потуг..Через 2-3 сутички вони прийшли і мене затягли на крісло, на якому я звивалася як уж на сковорідці … І тут хтось взяв мою руку, щоб я могла доторкнутись вилазить головку моєї доньки..Мене розпирало, а біль був такий, що здавалося розпеченим залізом катують промежину.. Через 2 перейми я все-таки її вытужила…Яке полегшення.!!!. Вся біль миттєво пішла, поступившись місце нірвани.. Поки бігали за новоспеченим татком – перезали пуповину..

Доча була така смішна – маленька, червона, з чорними волоссям.. На годиннику було 9.03.. показник по Апгар 8/9, вага 2900, зріст 48 см..

Як народився послід я не пам’ятаю..Потім мені вкололи укол снодійного, щоб вручну обстежити матку і рубець.. В 11 ранку я прийшла в себе, а у другій половині дня вже щосили бігала .. Лікарі мене хвалили, що народила сама, а я ніяковіла і опускала очі…

Хоча не приховую, відчувала себе героїнею: «ТАК» у мене вийшло «ТАК» я ЗМОГЛА це зробити….

Так що мої пологи пройшли не тільки вдало, але і швидко – в період з 6 до 9 ранку.(мучилася недовго)..

Епілог

Зараз ми вже вдома..

Щасливі..

Всім дівчаткам, які перенесли кесарів, хочу побажати вдалих спроб самостійних пологів. Вірте в свої сили, готуйтеся до пологів і якщо у вас немає протипоказань, то сміливіше в бій..

15.03.2005

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *