Хочу розповісти про народження 2.12.2004 сина Саватія в горроддоме 4 міста Курська.

Ми з чоловіком лікарі, тому відразу вирішили народжувати разом, потім стало питання про доктора. Я довго вагалася, до кого з колег звернутися, тим більш дитина перший, рочків мені 28,короткозорість -5,5 .Після численних оповідань і порівнянь вирішили ми з чоловіком звернутися до к. м. н доцентові кафедри акушерства і гінекології КДМУ Лебедєву Олександру Сергійовичу т. до про цю людину відгуки найфантастичніші, і треба визнати — наші очікування більш ніж виправдалися. Народжувати у цієї людини виявилося на наш прискіпливий лікарський погляд просто задоволенням.

А тепер про все по порядку.

Спостерігалася я у Олександра Сергійовича з 36 тижня, дуже хотілося народити швидше, але на 39 тижні, як я очікувала нічого не сталося, зустрілися ми 1.12.04 і Олександр Сергійович сказав , оглянувши мене :»Плодовий міхур у тебе плоский, від голови я його отслоил, може тому не народжуєш. Не народиш до понеділка, ляжемо в лікарню, в 7 ранку 7 грудня проколем міхур і будеш народжувати», А вийшло ось як. Останні 3 тижні дуже мучила мене печія і вся з’їдена їжа виявлялася в основному в унітазі. І пішла я ввечері 1 грудня в туалет, що б черговий раз все туди відправити і чую щось з мене витікає, спочатку я подумала, що впісялася від напруги, але коли це повторилося 3 рази я зрозуміла, що підтікають води. Перейми були слабкі і безболісні і лягла я спати. Вранці прокинулася все теж, всі також. Дзвоню подрузі, а у неї вже дівчинці 3 роки. вона теж лікар, балакаємо, розповідаю їй, вона як закричить: «Швидко дзвони Лебедєву, а то залишишся без вод, у мене теж так було».Коротше 13 годин я дзвоню чоловікові на роботу — він судмедексперт, і кажу: «Приходь, напевно почалося». Дзвоню Олександру Сергійовичу, він :»Приїжджайте.» І поїхали ми з мішками і сумками на самий край міста т. до живемо ми в центрі, а 4 міська лікарня та пологовий будинок знаходяться майже на виїзді і популярністю в нашому місті не дуже користується — і це те уявлення я теж хочу спростувати своєю розповіддю.

Приїхали, сидимо в приймальному, прийшов Олександр Сергійович. а у мене вірите?, ніякого страху, тільки величезний дослідний лікарський інтерес до цієї справи,типу:»А як це у мене буде» .Ну звичайно я довіряла своєму лікарю на всі сто. Повів він мене на крісло виглядати і каже:» Так, води підтікають, проколем міхур.» Проколює таким величезним гачком, це не боляче, але прикольно, коли з тебе тече така гаряча вода. Запитує: «Відчуваєш, пішла голова?» А я нічого. Пішли назад у приймальне, чоловік переодягнувся, я переодягнулася, мене оформили. Клізму я зробила будинку, волосся теж депилятором видалила, і ось в такій готовності, з мішками та сумками, всі в передчутті процесу ми всі піднялися в передпологову 1го акушерського відділення на другий поверх.У передпологовій ми були одні, чистота там ідеальна стоять 4 ліжка. Тут я відчуваю, що сутички значно посилилися — навіть болем це назвати не можна, відчуття, що тебе зсередини щось рве. Акушерка померяла мені тиск, взяла кров з вени, зробила мені укол но-шпи. Більше мені ніяких ліків не вводили, сама спеціально просила Олександра Сергійовича, не хотіла щоб відбилося на дитинчати. Спочатку перейми були по 50 секунд через 1,5 хвилини, я ходила, ми з чоловіком продыхивали кожну сутичку і він натискав мені на стимулюючі і знеболюючі точки, дихала і чмихав я як паровоз — приблизно на половину хворобливі відчуття знімалися, жити можна. Тривало це десь години півтори, Олександр Сергійович і акушерка весь час заходили, дивилися як ми. Потім почалося найцікавіше. Сутички почастішали і пішли практично безперервно, ходити я вже не могла, стала на ліжко в колінно-ліктьовий позі, по мені — дуже зручно, частина болю знімається. На цьому етапі дихання і точки допомагали вже менше. З цього моменту Олександр Сергійович від мене не відходив. Почалося найцікавіше. Олександр Сергійович в кожен момент говорив мені, що робити. Ніколи не думала. що у лікаря-чоловіка може бути таке абсолютно надприродне відчуття пологів і того. що зі мною відбувається. Він просто образно висловлюючись взяв мене на руки і ніжно проніс крізь пологи.

Я відчувала себе, як в якомусь потоці, навіть не можу описати словами відчуття присутності цієї людини — фантастичне занурення разом з ним в пологи. Звичайно і чоловік мені дуже допомагав-дихав разом зі мною, робив мені масаж, підбадьорював, підказував. Доктор розтягував мені м’язи промежини в передпологовій вручну ,т. до вправами Кегеля я їх дуже пристойно накачала і дитя б сам не пройшов, навчав мене тужитися, дихати, тужитися стоячи. Тут мене почало тужити, перейми були безперервно і я почала гримати, коли кричиш — легше. Я матюкалась — вибачте мене Олександр Сергійович! Але одночасно намагалася стежити за процесом з боку. І ми пішли в родзал.Пологи Олександр Сергійович брав сам, ввів мені в промежину новокаїну т. до м’язи треба було сильно тягнути. На початку у мене тужитися не виходило, хоча я займалася спортом і прес у мене нічого. Мені не вистачало повітря, і я ніяк не могла зробити останнє зусилля і дитинча виштовхнути і лежати було не дуже зручно.

Чоловік стояв біля моєї голови, допомагав мені штовхати і тягнути на себе ноги, стежив, щоб я не тужилася в обличчя, підбадьорював. І ось через 20 хвилин після приходу в родзал в 18ч.20 хв народився Саватій. Відчуття таке, що тебе з бавовною вилетіла пробка. Син був червоний, моргав очима, кашляв, чхав і мордаха у нього була страшно незадоволена. Його тут же поклали мені на живіт, але груди він не взяв — тільки кривився і плював. Його обробили й дали на руки чоловікові. Олександр Сергійович займався мною, тому що я відмовилася від епізіотомії, у мене стався невеликий розрив, який він зашив під новокаїном — ніякої болі. На каталці мене вивезли в коридор, де ми перебували з сином і чоловіком 2 години. Доктор теж весь час заходив, дивився. як ми? Потім нас перевезли в палату, чоловік розклав мої речі і вони з Олександром Сергійовичем пішли. Ніяких ліків після пологів мені не призначали, тільки аспірин. Палата на 5 осіб. дуже чисто, вологе прибирання два рази на добу. На відділення два туалети та дві душа — вистачає. Їжа хороша — пробувала один раз. Спільне перебування є, але наша палата ним не користувалася. Дітей приносять 6 разів на добу, в середньому на півтори години, догляд за дітьми прекрасний. Персонал до всіх ввічлива. до всіх абсолютно акушерки, санітарки і лікарі ставляться дуже доброзичливо. Шви обробляють регулярно, інші призначення теж вчасно. Олександр Сергійович за мною добре доглядав. заходив до мене 3-4 рази в день. Виписали нас на 5 добу. Я виписалася в хорошому стані, шви зажили, пішов живіт, дитини видали чистого, без попрілостей і проблем.

Спасибі Вам Олександр Сергійович Лебедєв — мій чудовий . неперевершений колега! Спасибі педіатра, неонатолога, всім лікарям акушеркам і санітаркам 1 акушерського відділення. Величезна Вам подяка! А також головного лікаря міськлікарні 4 . в чиєму веденні знаходиться пологовий будинок — Лашину Олександру Дмитровичу. Всім раджу народжувати там. Спасибі за увагу

wratch(собачка)inbox.ru

23.12.2004

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *