Подивилася, почитала і теж хочу поділитися своїм досвідом в пологах.

Збираємося з чоловіком (це в мене другий шлюб) народжувати, тому я вирішила в цей раз серйозно підготується і стала переглядати по цій тематиці все що можна. У Москві живу всього три роки, синові 5 років.

Народжувала я в Омську. Але спочатку передісторія. До 20 років я перебувала у святій упевненості що дітей у мене не буде (так сказали в ЖК, а я повірила по дурості і не перевірялася), потім змінила партнера і раптом виявилося, що я вагітна. На 4 тижні прийшла в ЖК і повідомила про позитивний результат тесту, мене відправили на всякі там аналізи і до фахівців. До слова сказати, спостерігалася я у гінеколога по знайомству, хоча і по прописці, просто на іншій ділянці. Звуть її Тетяна Павлівна (РК при пологовому будинку №4), немає слів, щоб віддячити їй.

Розмови про те, щоб перервати вагітність не було і в помині, тому як дитина хоч і несподіваний, але довгоочікуваний. Однак до 6 тижні стало ясно, що в мене загроза (до цього були викидні на ранніх термінах), Т. П. просто запитала: будемо зберігати? Я відповіла: так. І почалися наші поневіряння. Спочатку лежали безпосередньо при РК, а потім на увазі погіршення ситуації мене відправили в пологовий будинок №9 який при багатопрофільної лікарні, що на Лівобережжі, у відділення патології. Виходили на тиждень-два відпочити додому. Вагу не набирала (всього за вагітність 8,5 кг)…

Зберегли, на 38 тижні запросили лягти туди ж перед пологами, лікарі там просто чудові, але звичайно, як і скрізь бувають різні нюанси, тим більше в патології лежали найважчі по місту та області.

Мене вів дуже молодий гінеколог Дмитро Олегович та чудовий терапевт Тетяна (не пам’ятаю, на жаль, по батькові). Ніякої домовленості про ведення пологів не було і в помині.

В ніч на 1 липня відчула щось не те, насторожило що не можу сидіти і лежати, поки стою або ходжу — все в порядку. До кінця не вірила, що це перейми. Дівчатка вмовили сходити на посаду і попередити. Але перед цим я вирішила сама сходити в душ і поголитися, щоб уникнути загальної процедури. Дівоньки мої сиділи у передбаннику, а я купалася.

Потім повідомили куди слід, прийшла черговий лікар і сказала, щоб мене піднімали в родове відділення, тому як відкриття вже 2 див. Поки клізма, доки обробка, поки прийшли-розклалися, в загальному знову подивилися, все йде добре, тільки плодовий міхур дуже щільний, вирішили проколоти, і ось тут почалося: води зелені, запросили результати аналізів, викликали мого терапевта та гінеколога, прийшов неонатолог (все це повторюю вночі, після 24-00)… загалом причепили датчики до живота і сказали лежати. А мені лежати погано, я б вже краще ходила… :-((

Ну а потім все як у всіх, тільки страшних болів на переймах не було, все терпимо. В 4 ранку почалися потуги і покликали чергового лікаря, а у неї останнє чергування цієї ночі перед відпусткою, і я одна в передпологовій. :-)))

Все в загальному метушаться, а мені боляче, починаю тихо подвывать, кажуть завітайте до столу…:-))) Ніхто не кричав, ніхто не хамив, всі лагідно зверталися. Акушерка тільки сказала: не кричи по можливості, а то розірвешся. Потуги стали сильнішими, і мене попереджали коли треба, а коли немає тужитися.

Потім лікар попередила, що головка велика, доведеться трішечки підрізати, якщо я не проти. Ніякого знеболюючого не ставили, нічого іншого не кололи. Загалом на 7 потузі вийшов мій синуля, тільки голова здалася, а він закричав вже!!! Богатир, як мені сказали, 56 см і 4 кг, при моєму зрості і вазі 155 до пологів 48кг… :-))))

Правда з короткою пуповиною, але в сорочці, відразу ж поклали на живіт (перше звичайно почуття здивування, навіщо ж такого брудного і на мене? :-))), потім приклали до грудей. Місце не відходила, і коли зібралися колоти стимулюючу, воно само вийшло…

Все пройшло вдало. Мене обробили, розріз з знеболенням швиденько заштопали самоотпадывающими нитками і дуже акуратненько (лікар сказала, що буду як новенька дівчинка), накрили мене простирадлом і пішли.

А через пару годин за мною приїхали на каталці, і в туалет допомогли збагнути, й дали попити, і переклали і привезли-поклали. Під кінець прибіг мій молоденький гінеколог і повідомив і про дитину, і покартав мене — що не дочекалася… народила без нього.

У відділенні всі ставилися чудово, мене буквально раздаивали кожен вечір в 4 руки на посаді, ставили компреси на груди, пелюшки-сорочки видавали завжди, душ-туалет при палаті на 6 осіб. Зав. відділення Клебановский приходив на обхід з ранку і своїм громовим голосом кожну опитував, а по можливості і оглядав. Моєї дитини спостерігала зав. дитячим відділенням (були проблеми з висипаннями на шкірі з-за зелених вод), теж прекрасна людина. І взагалі мені сподобалося… так, не було тих зручностей про яких пишуть тут дівчатка, не було коштів, щоб їх оплатити, але при виписці я віддячила всіх, від душі.

До речі, мої дівоньки з патології сиділи всю ніч на посаді чекаючи, коли надійдуть відомості про те, що народила. І відразу подзвонили моїй мамі.

Зараз є помітний в ЖК при пологовому будинку № 3 в Зеленограді у чудового гінеколога Кронщиковой Валентини Василівни. Повірте, стільки добрих слів я ні від кого не чула. Всі майбутні мами від неї без розуму. Думаю, що з моїм другим дитиною все пройде вдало і так само гладко. Спасибі.

31.07.2002

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *