Безкоштовні пологи в свежевымытом пологовому будинку № 29

Неділя 19 вересня. У мене була страшна паніка, що відійшли води. Після докладного третирування дорогий конференції, лікаря з 10 пологового будинку, з яким ми ось тільки повинні були домовитися, близьких людей, батьків і інше і інше, я прийшла до висновку що все таки ми не народжуємо. Понеділок 20 вересня. В 7 годин ранку відійшла пробка і почалися слабенькі, але досить впевнені сутички проміжком в 10-12 хвилин. Подзвонили лікарю в 29 пологовому будинку, в якій народжувала моя тітка і яка до цього моменту була у відпустці, а пологовий будинок був благополучно закритий на мийку, з лікарем я хотіла домовитися про платних пологах, але не встигла познайомитися. Пологовий будинок відкривався з мийки в цей ранок 20 вересня. Лікар дуже мила жінка з золотими руками Комарова Олена Євгенівна погодилася прянть нас і сказала їхати в пологовий будинок. Їхали ми туди через весь центр в понеділок вранці — представляте що було на вулицях серед машин? Приїхали ми в пологовий будинок, лікар мене подивилася і сказала, що відкриття 2 пальці, але народжувати ми сьогодні, швидше за все не будемо, просто треба залишитися в пологовому будинку, а потім я скоро і пику. Задає мені питання — чи я буду укладати контракт з пологовим будинком (а воно мені треба??), я їй відповідаю, що мені хотілося б особисто з вами домовитися, а вона мені (я випала в осад) зі мною особисто домовитися не вийде, тому що якщо пологи будуть в неробочий час я не приїду (( ОФФ Ну лягли ми з Пузом (поки що) в пологове відділення, де крім нас нікого не було)). І в 14:00 я розумію, що сутички через кожні п’ять хвилин)) в 15:30 звернулася до акушерки про призов лікаря, КомароваЕЕ вже пішла додому і тому мене дивилася інша лікар. Вона подивилася розкриття все теж, але відправила в родову — народжувати. Схваткались ми довго, наполегливо і дуже боляче. Весь цей час до мене приходили акушерки, лікар ординатор і ще пара якихось незрозумілих мені особистостей. Що я співала під час переймів і як на кого лаялася опустимо. Рідні діймали мене дзвінками по телефону, акушерки вкололи мені но-шпу, потім анальгін, який потім еу то пугач, то ще якусь фігню, але легше не стало. Близько 20:00 виявилося, що шийка на тому ж розкритті, а я дурочка подумала, що ось зараз ми вже й народимо)) ХА. У 8 вечора прокололи міхур. Причому прокалывала, я вже потім зрозуміла якась студентка )) (там же кафедра РУДН). Потім шийка стала повільно, але вірно розкриватися, коли прийшла пора тужитися ми з Пузом влізли на крісло і, після довгих і жахливих криків на всі пологове відділення і всього навсього 5 потуг, 21 вересня 2004 року в 01:15 народився мій малюк, обвитий пуповиною, аж дворазово (ось така я засранка, та тяглася і вгору руки підіймала під час перейм). Вагою 3340, зростом 51 см, 8-9 по Апгар. Мені його відразу виклали на живіт, але не прикладали до грудей, молозива зовсім не було, потім мене зашивали під новокаїном (трохи задня стінка матки і губа) відбулася, як кажуть, легким переляком, а мій ЛЕХА лежав під лампою і не плакав. Потім ми поїхали спати окремо (пожаліли мене і дали виспатися)і принесли мені його тільки рано вранці о 6:30. З тих пір ми нерозлучна пара. Виписували нас на четверту добу, тому що виявилося, що довше (тттчнс) нам там робити нічого. На виписку приїхали бабусі, тато, тітка з дядьком і двоюрідні дядьки, одному з яких лише 5 місяців. Ось так ми народилися абсолютно безкоштовно (не рахуючи тортів) в пологовому будинку при лікарні 29. Величезне спасибі Комарової Олені Євгенівні за те що поклала і навчила зціджувати руками, акушеркам Світлі і Олені, дитячої сестрі Марині і САМОМУ ОФИГИТЕЛЬНОМУ педіатра світу. 23.12.2004govarda(собачка)mail.ru

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *