Замуровані яйцеклітини

Як сучасна медицина бореться з безпліддям, причиною якого став ендометріоз — друге по частоті захворювання жінок в Росії? Розповідає головний лікар московської Клініки репродукції «Ма-Ма» Вікторія Вікторівна ЗАЕВА.

Майже половина жінок, які приходять до нас в клініку з проблемою безпліддя, страждають ендометріозом. Причини, за якими це імунно — гормональне захворювання перешкоджає настанню вагітності, різноманітні. За статистикою, приблизно в 90 відсотках випадків у пацієнток всередині малого тазу виявляється спайковий процес. Звідси — буквально понівечені маткові труби, оточені «коконом» спайок, повністю ізольовані яєчники. Замуровані в такої «печери» яйцеклітини так і залишаються всередині, ніколи не потрапляє в маткову трубу.

Зустрічається і найтяжча форма хвороби — пряме ураження эндометриозными кістами тканин яєчників, коли відбувається зрощення матки, пухлини та прилеглої очеревини. До того ж такі кісти можуть перероджуватися в злоякісні, тому в такому випадку план лікування обов’язково входить операція по їх видаленню. Ще один, досить часто зустрічається варіант — відсутність вагітності при збереженій прохідності маткових труб. Причина тут в тому, що утворився навколо спайковий кокон перешкоджає їх нормальним руху.

Адже потраплянню яйцеклітини в трубу — процес активний. Для цього труба повинна наблизитися до місця «вилуплювання» та за рахунок м’яких хвилеподібних скорочень захопити, «всмоктати» яйцеклітину. Коли ж скуті спайками маткові труби не можуть ні рухатися, ні ворушитися, такої зустрічі, звичайно, не відбувається. І сперматозоїд, поджидающий в трубі свою «наречену», залишається незатребуваним. Виникають при ендометріозі і гормональні перешкоди для зачаття і вагітності. Слабка овуляція через нестачу «запускає» її гормону, надлишок жіночого статевого гормону естрогену, мала активність жовтого тіла у другій фазі менструального циклу.

Ці численні гормональні помилки в роботі організму відображаються на порожнини матки — не дозволяють їй нормально підготуватися до прикріплення зародка. Більш того, трапляється, що при ендометріозі у черевній порожнині з’являються особливі речовини, як ніби спеціально призначені для утруднення зачаття і вагітності. Вони заважають руху сперматозоїдів і утворення зародка, буквально поїдають ембріон. Зрозуміло, що при такому великому спектрі порушень єдиної, придатної для всіх пацієнток схеми лікування існувати не може. Адже багато чого залежить ще й від тяжкості захворювання, і від локалізації хвороби, і, звичайно, від віку жінки.

Коли молода пацієнтка, у легких випадках ендометріозу їй призначають нові ефективні ліки, блокуючі настання менструацій. Під час такого вимушеного гормонального «відпочинку» вогнища ендометріозу в організмі зменшуються. Так що після відміни ліків і відновлення нормального жіночого циклу стає можливим самостійне настання вагітності. У більш важких випадках необхідно комбінувати хірургічне видалення патологічних вогнищ і спайок з подальшим медикаментозним лікуванням.

Найчастіше використовуються препарати депонованого дії, наприклад, Золадексу або Декапептил. Обидва ці варіанти лікування, незалежно від тяжкості ендометріозу, можуть допомогти лише тим жінкам, у яких немає патології маткових труб. Після всіх цих зусиль вагітність настає приблизно у третини з них. Якщо ж у пацієнтки з прохідними трубами після лапароскопічного хірургічного лікування протягом року вагітність так і не наступила, їй слід вдатися до методу екстракорпорального запліднення — ЕКЗ. У випадках же, коли при лапароскопії встановлено, що труби непрохідні, до ЕКО слід звернутися відразу ж, не втрачаючи дорогоцінного місяців і років. Нерідко для того, щоб нормалізувати порушений гормональний фон і виростити в яєчниках достатню кількість сильних, повноцінних яйцеклітин, спеціальну лікарську терапію доводиться проводити на протязі не одного, а двох — трьох менструальних циклів. За цей час у відповідності з чіткими командами від стимульованих яєчників встигає також суттєво покращитися якість ендометрія в матці.

Потім отримані після запліднення яйцеклітин життєздатні ембріони деякий час розвиваються в умовах, повністю відповідають природним. І лише коли вони досягають так званій стадії бластоцитов, підросли і зрілих зародків переміщують в материнський організм. Цей шлях лікування приносить бажану вагітність подружнім парам. І нарешті, коли за «класичною» схемою запліднення не відбувається через спричинених невідомими причинами порушень імунітету, в даний час успішно застосовується метод ІКСІ. Полягає він у тому, що з допомогою спеціальних пристосувань сперматозоїд вводять безпосередньо в яйцеклітину.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *